Історія розвитку

Поширення персональних комп'ютерів до кінця 70-х років привело до деякого зниження попиту на великі ЕОМ і міни ЕОМ. Це стало предметом досить серйозного занепокоєння фірми IBM (International Bussines Machines Corporation) - провідної компанії по виробництву великих ЕОМ, і в 1979 році фірма IBM вирішила спробувати свої сили на новому для себе ринку персональних комп'ютерів.

Однак керівництво фірми недооцінило майбутню важливість цього ринку і розглядало створення комп'ютера усього лише як дрібний експеримент - щось начебто однієї з десятків робіт, що проводилися у фірмі, по створенню нового обладнання. Щоб не витрачати на цей експеримент занадто багато грошей, керівництво фірми надало підрозділу, відповідальному за даний проект, небачену у фірмі волю. Зокрема йому було дозволено не конструювати персональний комп'ютер "з нуля", а використовувати блоки, виготовлені іншими фірмами. І цей підрозділ сповна використав наданий шанс.

Насамперед, як основний мікропроцесор комп'ютера був обраний новітній тоді 16-розрядний мікропроцесор Intel-8088. Його використання дозволило значно збільшити потенційні можливості комп'ютера, тому що новий мікропроцесор дозволяв працювати з 1 Мбайтом пам'яті, а всі комп'ютери, що тоді створювалися, були обмежені 64 Кбайтами. У комп'ютері були використані й інші комплектуючі різних фірм, а його програмне забезпечення було доручено розробити невеликій фірмі Microsoft.

У серпні 1981 року новий комп'ютер за назвою IBM PC був офіційно представлений публіці і незабаром після цього він набув велику популярність у користувачів. Через один-два роки комп'ютери IBM PC зайняли ведуче місце на ринку, витиснувши моделі 8-бітових комп'ютерів. Фактично IBM PC став стандартом персонального комп'ютера. Зараз такі комп'ютери ("сумісні з IBM PC") складають близько 90% усіх вироблених у світі персональних комп'ютерів.

Персональний комп’ютер (ПК) – універсальна технічна система. Існує поняття базової конфігурації ПК, яку вважають типовою. На даний час базова конфігурація включає такі пристрої: монітор; системний блок; клавіатура; маніпулятор миша. Також існують зовнішні пристрої - принтери, сканери, модеми та інші. Їх присутність не є обов'язковою, вони забезпечують додаткові можливості комп'ютера.