Електронні таблиці

Електронні таблиці.

Перші комп'ютери створювалися для виконання математичних обчислень. Незважаючи на те, що сфера використання комп'ютерів згодом значно розширилася, задачі, пов'язані з виконанням математичних обчислень, залишаються однією з найважливіших галузей застосування комп'ютерів. Створено спеціальні програми, що забезпечують швидке і надійне виконання обчислень, — електронні таблиці (англ. «spreadsheets»).

Електронна таблиця (ЕТ) — це програма для обробки даних, поданих у вигляді таблиці.

Назва програм пов'язана з тим, що користувач працює з таблицею, яка зберігається у пам'яті комп'ютера — електронною таблицею. Так само, як і звичайна таблиця, вона складається з комірок. Сучасні ЕТ дозволяють працювати з великою кількістю — мільйонами — клітин і обробляти дуже великі обсяги інформації. Через це їх також називають табличними процесорами.

Виділимо основні можливості електронних таблиць:

• введення і редагування даних;
• сортування даних рядків або стовпців;
• побудова графіків і діаграм за даними таблиці;
• опрацювання даних за допомогою вбудованих функцій;
• друк на папері всієї таблиці або її частини.

Для встановлення електронних таблиць необхідним є стандартний набір пристроїв комп'ютера. Найчастіше ЕТ застосовуються у фінансовій діяльності для автоматизації банківських і бухгалтерських розрахунків.

Вперше електронні таблиці розробили у 1979 році випускниками Массачусетського технологічного інституту Ден Бриклін і Боб Фрепстон. Вона називалася VisiCalc (від англ. «Visible Calculator» — видимий калькулятор). Згодом з'явились такі електронні таблиці: Lotus 1-2-3, що поєднувала в собі найкращі якості системи VisiCalc з графічними можливостями і засобами пошуку інформації, SuperCalc різних версій, Excel, Quattro тощо.