Текстові процесори

Текстові процесори.

Однією з найважливіших ділянок застосувань комп'ютерів є їхне використання для створення та обробки різних текстів. Складання листів і оформлення документів, створення журналів з кольоровими ілюстраціями та наукових книг з формулами та кресленнями — все це виконується за допомогою текстового редактора.

Текстовий редактор — це програма, призначена для створення, редагування та опрацювання текстів.

За допомогою цих програм користувач створює нові тексти та змінює (редагує) ті, що вже має. Текст, з яким працює користувач, знаходиться перед ним на екрані дисплея. При редагуванні тексту користувач, пересувається по тексту, набирає і вставляє в текст пропущені літери та слова, змінює розташування частин тексту, додає до тексту формули, діаграми, рисунки, складає таблиці.

Як правило, текстові редактори дозволяють:

• змінювати розмір, шрифт, стиль накреслення, колір літер у різних частинах тексту;
• автоматично контролювати орфографію та пунктуацію;
• друкувати текст або будь-яку його частину у вигляді, заданому користувачем тощо.
• автоматично розбивати тексти на сторінки;
• складати зміст і правильно розташовувати посилання;
• виводити на екран дисплея декілька текстів одночасно і компонувати з їх частин новий текст;
• сортувати рядки таблиць;

Окрім текстових редакторів, для обробки текстів нині використовують програми, що мають назву текстові процесори. Різниця між текстовими редакторами і процесорами досить умовна. Як правило, редактори мають менше можливостей і використовуються для підготовки текстів нескладної форми. Текстові процесори є розширеннями редактора, адже вони мають додаткові можливості для опрацювання текстів різної складності.

Для використання текстових редакторів і процесорів достатньо стандартного набору пристроїв комп'ютера. Текстові процесори потребують більшої оперативної пам'яті для роботи та дискового простору для зберігання, ніж редактори. Найбільш поширеними є текстові редактори Лексикон, Notepad, Wordpad, текстові процесори Word, Word-Star, Tex.