Табличні величини

Табличні величини

Масив - це структура даних, що являє собою однорідну (за типом), фіксовану (за розміром і конфігурацією) сукупність елементів, упорядкованих за номерами.

Масив визначається ім'ям (ідентифікатором) і кількістю індексів (номерів), що потрібні для визначення місцезнаходження необхідного елементу масиву. Ім'я масиву є єдиним для всіх його елементів.

В програмуванні кількість індексів таблиі називають його розмірністю, кількість дозволених значень кожного індексу - його діапазоном, а сукупність розмірності та діапазону - формою масиву.

Оскільки конфігурація елементів масиву фіксована, то до окремого елементу можна звертатися за допомогою одного або кількох індексів. У якості індексів можуть використовуватися константи або змінні порядкових типів. Елементами можуть бути як прості змінні будь-яких типів, так і змінні складених типів (масивів, рядків, тощо), тобто може існувати масив масивів, масив рядків і т.і. Глибина вкладеності цих типів - довільна, тому кількість індексів не обмежена, але сумарна довжина структури не повинна перевищувати дозволені Паскалем 64 Кбайти. В пам'яті ПК всі елементи масиву зберігаються послідовно, тому при переході від молодших до старших адрес першим змінюється самий правий індекс.

Порядок роботи з масивом:

1. оголосити про масив у розділі описів, вказавши його розмір і тип елементів, що в нього входять (тобто приготувати місце в пам'яті, де будуть зберігатися значення елементів);
2. заповнити необхідними значеннями масив для розв'язування задачі;
3. якщо треба, вивести масив на екран для зорової перевірки роботи з ним;
4. робота з даним масивом;
5. виведення отриманих результатів.

Під час розв'язування задач, як правило, використовуються одновимірні та двовимірні масиви.

Одновимірний масив
Одновимірний масив інакше ще називають лінійним масивом або вектором. Кожному його елементу ставиться у відповідність один індекс. Для початку роботи з масивом готуємо місце в пам'яті, для чого описуємо його в розділі оголошень.

Формат опису (1 варіант):

Var <ім'я масиву> : array [<розмірність>] of <базовий тип елементів>;

Для опису масиву можна використовувати попередньо визначену константу:

Const
K=40;
Var Mas : array[1..K] of real;
      b : array[1..10] of real;

Крім того масив можна описати за допомогою опису відповідного типу.

Формат опису (2 варіант):

Type < ім'я типу > = array [<розмірність>] of < базовий тип елементів>;
Var <ім'я масиву> :<ім'я типу>;

Приклад:
Type Massiv = array [1..20] of longint;
Var M : Massiv;

Зверніть увагу на те, що значень елементів у масиві не обов'язково буде стільки, скільки ми їх оголосили, але не може бути більше.

Звертання до елементу масиву:
<ІМ'Я_масиву>[<його_індекс>]

Приклад:
M[6] - шостий елемент масиву М;
A[10] - десятий елемент масиву А;
B[i] - і-тий елемент масиву В.

З елементом масиву можна виконувати всі операції, які можливі із змінними тако типу.

Для роботи з масивом необхідно використовувати будь-який оператор повторення, тому що кожна дія з його елементами виконується однаково. Паскаль не має засобів введення-виведення усіх елементів масиву водночас, тому введення і виведення значень робиться послідовно окремо кожен елемент.

Методи заповнення одновимірного масиву:

за формулою:
for і:=1 to n do
М[і]:=i*i-10 {або будь-яка формула};

з клавіатури:
for і:=1 to n do
begin
write('Введіть М[',i,']: ');
readln(М[i]);
end;

Методи виведення елементів одновимірного масиву на екран

виведення у стовпчик:
for і:=1 to n do
writeln(М[i]);

виведення у рядок:
for і:=1 to n do
write(М[i]:5);

При виведенні елементів масиву у рядок бажано зазначити формат виведення, наприклад,
write(М[і]:10:3) - для дійсних чисел
write (M[i]:5) - для цілих.

Дозволяється об'єднувати в одному циклі кілька етапів розв'язування задачі. Наприклад, очищення, заповнення масиву та виведення елементів масиву для контролю на екран.