Як був винайдений комп'ютер
Третій крок. Наступний крок у створенні обчислювальних машин припадає на роки другої світової війни.
В Англії була розпочата робота над створенням спеціалізованої обчислювальної машини для розшифрування секретних радіограм німецького вермахту. Спроектована членом Британського королівського товариства професором Максом Ньюменом (Max Newman, 1897—1985 рр.) і виготовлена у 1943 році Т.Флауерсом машина Колоссус (Colossus) на 1500 електронних лампах запрацювала у Блетчлі-Парк, успішно вирішуючи поставлену задачу.
Обчиcлювальна машина Колоссус
Радіозв'язок між ставкою Гітлера і штабами десяти основних армійських угруповань здійснювався за допомогою найпотужнішого німецького шифратора, який для кожного нового повідомлення застосовував новий код. Колоссус розшифровував ці коди за програмою, складеною на основі ідей англійського математика Алана Тьюрінга (Alan Turing, 1912—1954 рр.).
До 1945 року в Англії було побудовано 10 Колоссусів, що дозволило розшифровувати тисячі повідомлень, серед яких були і найсекретніші листи Гітлера, Кессельринга, Роммеля.
Відомості про Колоссус зберігалися у найсуворішій таємниці і були розкриті тільки через 45 років після завершення війни.
Говардом Ейкеном (Howard Aiken)
У 1943 році були завершені роботи з виготовлення релейно-механічної машини Mark I. Її проект був розроблений американським вченим фізиком Говардом Ейкеном (Howard Aiken, 1900—1973 рр.). У реалізації проекту взяла участь фірма IBM. В 1944 році машину, яку називали «здійсненою мрією Беббіджа», було передано Гарвардському університету.
Продуктивність Mark I виявилася усього лише в десять разів вищою, ніж проектна швидкість роботи аналітичної машини Беббіджа. Цікаво, що Mark I важив 5 тонн, містив 750 тисяч деталей, 3304 реле, а його пам'ять і арифметичний блок були реалізовані на зубчатих колесах!
Обчиcлювальна машина Mark I
У 1943 році на замовлення Артилерійського управління США розпочалося створення обчислювальної машини в університеті штату Пенсильванія. Роботи проводилися під керівництвом Джона Моучли (John Mauchly, 1907—1980 рр.) і Джона Преспера Еккерта (John Presper Eckert, 1919—1995 рр.). У 1945 році машина запрацювала. Це був усесвітньо відомий ЕНІАК (ENIAC — Electronic Numerical Integrator and Computer — електронний числовий інтегратор і калькулятор).
Джон Моучлі (John Mauchly) і Джон Преспер Еккерт (John Presper Eckert)
Машина ЕНІАК містила близько 18 тисяч електронних ламп, займала площу в 300 квадратних метрів, важила 30 тонн, споживала 150 Квт електроенергії і виконувала близько 5000 операцій в секунду. Проте програму для машини потрібно було набирати на комутаційних дошках.
Відомості про машину ЕНІАК було розкрито у 1946 році, і часто саме з нею пов'язується точка відліку ери електронних обчислювальних машин.
Обчиcлювальна машина ЕНІАК
Еккерт і Моучлі продовжили роботи в галузі електронних обчислювальних машин. Створена ними у 1951 р. машина ЮНІВАК (UNIVAC — Universal Automatic Computer — універсальний автоматичний калькулятор) була першою в США, яка випускалася серійно.
Джон Моучлі і Джон Преспер Эккерт зі своєю обчиcлювальною машиною UNIVAC