World Wide Web (WWW) - це розподілена інформаційна система мультимедіа, заснована на гіпертексті. Iнформація в ній зберігається на безлічі так званих WWW-серверів (servers).Тобто комп'ютерів, на яких встановлене спеціальне програмне забезпечення і які об'єднані в мережу Internet.
Користувачі, що мають доступ до мережі, отримують цю інформацію за допомогою програм-клієнтів, програм перегляду WWW-документів. При цьому програма перегляду посилає по комп'ютерній мережі запит серверу, що зберігає файл з необхідним документом. У відповідь на запит сервер висилає програмі перегляду цей необхідний файл або повідомлення про відмову, якщо файл по тих або інших причинах недоступний.
Взаємодія клієнт-сервер відбувається за певними правилами, або протоколом. Протокол, прийнятий в WWW, називається HyperText Transfer Protocol скорочено HTTP.
Iнформація включає в себе не тільки текст, але і двох- і трьохмірну графіку, відео і звук. Iнформація в WWW представляється у вигляді документів, кожний з яких може містити як внутрішні перехресні посилання, так і посилання на інші документи, що зберігаються на тому ж самому або на будь-якому іншому сервері.Такі посилання називають гіперпосиланнями або гіперзв'язками. На екрані комп'ютера у вікні програми перегляду посилання виглядають як виділені яким-небудь чином (наприклад, іншим кольором і/або підкресленням) дільниці тексту або графіки.
Вибираючи гіперпосилання, користувач програми перегляду може швидко переміщатися від однієї частини документа до іншої, або ж від одного документа до іншого. При необхідності програма перегляду автоматично зв'язується з відповідним сервером в мережі і запитує документ, на який зроблене посилання.
Отже, WWW-документ може містити стилізований і форматований текст, графіку і гіперзв'язки з різними ресурсами Internet. Щоб реалізувати всі ці можливості, була розроблена спеціальна мова, названа HyperText Markup Language (HTML), тобто, Мова Розмітки Гіпертекста. Документ, написаний на HTML, являє собою текстовий файл, що містить власне текст і теги розмітки. Останні являють собою певні послідовності символів, що є інструкціями для програми перегляду; згідно з цими інструкціями програма розташовує текст на екрані, включає в нього малюнки, що зберігаються в окремих графічних файлах, і формує гіперзв'язки з іншими документами або ресурсами Internet.
Таким чином, файл на мові HTML набуває вигляд WWW-документа тільки тоді, коли він інтерпретується програмою перегляду.
Віртуальний світ WWW містить мільйони документів, що розташовані на сотнях тисяч серверів. Задача WWW-користувача - знайти серед них той, який містить необхідну інформацію, і прочитати його за допомогою програми перегляду, - а для цього програма перегляду повинна знати точне місцезнаходження даного документа. Місцезнаходження документа в WWW однозначно визначається адресою сервера, номером порту, ім'ям директорії і ім'ям файла з цим документом.
Для успішного завантаження необхідного документа сервера програмі перегляду також треба указати протокол, що використовується цим сервером. Комбінація протоколу, адреси сервера, номера порту, імені директорії і імені файла отримала назву Uniform Resource Locator, або скорочено URL.
Синтаксис URL :
протокол://адреса_сервера:номер_порта/ім'я_директорії/ім'я_файла
Протокол - це сукупність правил, по яких відбувається взаємодія клієнт-сервер.
Протокол WWW називається http. Назва протоколу відділяється від іншої частини URL двокрапкою. У назві протоколу великі латинські букви і відповідні ним малі букви еквівалентні. Початок адреси відмічається двома косими // Він складається з декількох частин - так званих піддоменів.
Піддомени, що являють собою поєднання букв і цифр, розділяються точками, причому, «уточнення координат адресата» від більш великих до більш дрібних піддоменів відбувається з права на ліво. Так само як і в назві протоколу, в адресі сервера великі латинські букви і відповідні ним малі букви еквівалентні.