Вінчестер

Вінчестер

У 1973 році фірма ІВМ розробила перший жорсткий диск. Він міг зберігати лише 16 Кбайт інформації. Цей диск мав 30 доріжок, кожна була розділена на 30 секторів. За аналогією з автоматичними гвинтівками, що мають калібр 30/30, жорсткі диски почали називати вінчестерами. Сучасні диски можуть мати ємність 500 Гбайт і більше.

Зазвичай вінчестер має декілька оброблених з високою точністю пластин (дисків), на які нанесений спеціальний магнітний шар. Це носії інформації. Привід вінчестера влаштований таким чином. Диски жорстко закріплені через однакові проміжки на вертикальному стрижні. Стрижень приводиться в рух спеціальним двигуном.

Жорсткий диск зсередини

Основні характеристики вінчестера:

Об'єм вінчестера. - кількість інформації, яку можна на нього можна записати.

Кеш - це невелика пам'ять до якої тимчасово записується щойно прочитана інформація. У сучасних вінчестерах об'єм внутрішнього кешу становить від 2 до 16 мегабайт.

Швидкість обертання - кількість обертів дисків за хвилину.

Час доступу - час, який полтрібен для запису (зчитування) інформації.

Швидкість обертання дисків для звичайних моделей становить 5400 обертів за хвилину. Чим більша швидкість обертання, тим швидше зчитується інформація. В сучасних моделях комп'ютерів швидкість обертання вінчестера сягає 5400, 7200, 10000 обертів за хвилину.

Найважливішою частиною будь-якого накопичувача (а точніше, його приводу) є головки читання/запису. Вони розміщуються на спеціальному важелі, що нагадує важіль звукознімача на програвачах грамплатівок. У сучасних вінчестерах головки ніби «летять» на відстані часток мікрона (один мікрон дорівнює одній тисячній міліметра) від поверхонь дисків, не торкаючись їх.

Час доступу до інформації, що міститься на жорсткому диску, вимірюється в мілісекундах — це набагато більше, ніж час доступу до інформації, яка знаходиться в оперативній пам'яті комп'ютера. Для прискорення процесу обміну інформацією між оперативною пам'яттю та жорстким диском використовується механізм кешування. У цьому випадку кеш-пам'ять застосовується для узгодження часу взаємодії повільнодіючої дискової пам'яті зі швидкодіючою (якщо порівнювати з нею) оперативною пам'яттю комп'ютера.