Покоління ЕОМ.
П'яте покоління
Ера комп’ютерів п’ятого покоління розпочинається з середини 90-х років. Вони створюються на базі супервеликих інтегральних схем, де щільність розміщення вимірюється сотнями тисяч і мільйонами елементів на одному квадратному сантиметрі; на використанні оптоелектроніки і нових принципів організації комп’ютерної системи.
Щоб показати, якими темпами йде розвиток мікропроцесорної техніки, наведемо лише чотири цифри: мікропроцесор, виготовлений фірмою Intel у 1974 році, містив 4500 транзисторів, у 1978 — 29 тисяч, у 1989 — понад 1 мільйон, а за прогнозами спеціалістів у 2011 році ця цифра становитиме 1 мільярд, що дозволить реалізувати обчислювальн потужність у 100 мільярдів операцій за секунду!
Подальше вдосконалення комп’ютерів спрямовується на їх «інтелектуалізацію», на усунення бар’єра між комп’ютером і людиною, на організацію все більш простого і природного людино-машинного діалогу, на створення нового інформаційного оточення людини. Комп’ютери мають бути спроможними сприймати інформацію не тільки з друкованого, а й з рукописного тексту, розпізнавати голосові команди користувача, здійснювати переклад з однієї мови на іншу.
У призначенні комп’ютера вимальовується якісно нова орієнтація — опрацювання знань на основі реалізації систем штучного інтелекту.
Сучасний світ комп’ютерів є надзвичайно різнобарвним. У ньому є і крихітні мікрокомп’ютери, які вбудовуються в різні пристрої або навіть у тіло людини, й персональні комп’ютери, які розміщуються на столі чи на долоні, й величезні монстри — суперкомп’ютери, які переробляють гігантські масиви інформації.
Суперкомп’ютери використовуються для розв’язання складних і трудомістких наукових задач, опрацювання розвідувальних даних, створення спецефектів у кінематографії, прогнозування погоди, для організації на їхній базі централізованих сховищ інформації.
Найпотужніший на цей час суперкомп’ютер розроблено в США за проектом «Колумбія». Метою проекту є підтримка досліджень в галузі аеронавтики та наук про життя і космос. Суперкомп’ютер передано Національному агентству США з аеронавтики і космічних досліджень (NASA). Цей складний обчислювальний комплекс забезпечує фантастичну продуктивність — 42,7 трильйони операцій за секунду. Дійсно, руками людини створено те, що мозок її збагнути не в змозі! Проте і це досягнення є лише віхою на нескінченному шляху вдосконалення комп’ютерної техніки.
Суперкомп’ютер, розроблений за проектом «Колумбія»