Основи баз даних

Поняття бази даних

Для зберігання і обробки кількох взаємопов'язаних наборів однотипних даних використовують системи керування базами даних (СКБД)

База даних - це структурована сукупність даних, які відображають стан об'єктів певної предметної області та зв'язки між ними.

Предметна область - сфера застовування конкретної бази даних. База даних містить інформацію лише про ту частину ПО, яка потрібна користувачам.

Об'єкти предметної області - об'єкти, що відносяться до певної ПО, відомості про які знаходяться в базі даних.

Кожен об'єкт має певний набір параметрів, а кожен параметр має значення. Між деякими об'єктами існують зв'язки.

Схема бази даних - це параметри, які повинні мати об'єкти бази даних, а наповнення бази даних - це значення параметрів.

Системи керування базами даних - це програми, що забезпечують можливість створення БД та виконання з ними різних операцій

З СКБД можуть працювати не лише люди, а й прикладні програми (клієнти). Завдяки використанню СКБД, дані в БД є більш захищеними.

Цілісність даних - їх відповідність схемі БД.

Важливою перевагою СКБД є забезпечення доступу до даних для декількох клієнтів одночасно, незалежність даних і програмного забезпечення, центалізоване зберігання інформації.

Основиними функціями СКБД є визначення структури даних, маніпулювання даними, збереження даних.

З БД працюють розробники, які створюють схему бази даних, та користувачі, які виконують операції з даними певної бази.

Модель даних - система правил, згідно з якими створюється структура даних, здійснюється доступ до даних та їх зміна.

У більшості СКБД використовується реляційна модель даних. Тому реляційна база даних складається з таблиць, що містять однотипний набір об'єктів. Для маніпулювання даними використовують запити, складені за допомогою спеціальних мов. У реляційній моделі найбільш поширеною є мова SQL. Вона не є мовою програмування, але декларативно довзоляє користувачу описати що він хоче отримати.